В нашому квітнику я люблю багато часу проводити, милуючись
дзвониками. Здаля вони схожі на звичайні лісові дзвоники, які
можна зустріти у нас на Україні, гуляючи поросшими травою схилами
біля лісу. Це дуже мило побачити серед суцільного витерто-зеленого
літнього буйнотрав'я яскраву бузкову краплину. Сором'язливо схиливши
голівки квіточок, вони марно ховаються у траві, намагаючись злитися
зі степовим пейзажем. Цю красу видно здалеку.
Дзвоники, що ростуть в нашому квітнику, значно пишніші та рясніші за
звичайні. Це великі кущі, що сягають вище коліна. Кожен викидає на
цвіт сотні пуп'янків, і коли вже нарешті розцвітає, то весь
вкривається синіми, бузковими чи білими квіточками. Квітки великі,
я б навіть сказала - величезні!
Є дзвоники прості, де квіточка має одну спідничку, яка гарно
розділяючись на пелюсточки внизу, розкриваючись, загортається
догори. Є дзвоники, де квітка має дві рясні спіднички, а декотрі
з кущів мають справжні повні квіти з трьома спідничками, що навіть
повністю закривають серединку. Такі дзвоники схожі на троянди.
Усі дзвоники гарні, і переходячи від одного кущика до іншого,
милуєшся саме ним, бо кожен різний і кожен гарний. І я милуюся
й зараз, дивлячись на світлини, і, маю надію, що й вам донесла
цю красу.
Гарного настрою та натхнення на весь день!))...